Фандрейзинг

Розділ 4 посібника “Фондування територіальними громадами – моделі, ресурси, створення та функціонування фонду громади”, автор – Андрій Дубовик https://orcid.org/0009-0006-4025-3434.

   Фандрейзинг (Fanreising ) – це “збір ресурсів” чи “підняття фонду”, це процес всебічного залучення ресурсів (фінансових, людських, технічних, матеріальних, інформаційних або інших) для подальшої реалізації існуючих актуальних проєктів або підтримання діяльності конкретного суб’єкта, яка не передбачає отримання фінансової вигоди (прибутку).

Фандрейзинг – не зовсім “випрошування коштів”, скоріше “пропонування зробити пожертву”, це спланована робота, яка спрямована на пошук джерел отримання пожертв, які будуть зроблені усвідомлено. У процесі фандрейзингу відбувається встановлення певних партнерських відносин та перехід до стратегії співпраці з людьми або організаціями, які мають можливість надавати матеріальну підтримку.

   Способи залучення коштів.

Для успішного залучення коштів у неприбуткові фонди, місцеві громади повинні одночасно використовувати різні шляхи та способи, а саме:

Місцеві бюджети: з цією метою місцеві громади можуть брати активну участь у складанні бюджетів і подальшому лобіюванні виділення коштів на пріоритетні проєкти.

  Державні субсидії та гранти: держава постійно надає субсидії та гранти для місцевих громад на їхні пріоритетні цілі. Для цього місцеві громади мають активно слідкувати за доступними грантовими програмами та правильно оформлювати відповідні заявки для отримання потрібного фінансування, для чого краще за все слід виділяти окремих фахівців.

Партнерство з приватним сектором. Співпраця з підприємствами та підприємцями з приватного сектору для залучення пожертвувань на постійній основі теж є ефективним способом залучення коштів. Місцеві громади можуть вести переговори з представниками місцевих бізнесів з метою наповнення фонду для подальшого фінансування конкретних проєктів або ж створення суспільно-приватних партнерств (це включає в себе інвестиції в інфраструктуру, спонсорство різних соціально-економічних заходів або фінансування соціальних програм).

Міжнародні фонди та організації. Велика кількість різноманітних міжнародних організацій та спеціалізованих фондів також постійно надають кошти для реалізації місцевих проєктів в Україні. Громади можуть тісно співпрацювати з такими організаціями та подавати заявки на гранти або ж отримувати відповідну технічну підтримку. Це буває досить корисним для впровадження проєктів у галузі освіти, екології та охорони здоров’я.

 

Стратегія фандрейзингу (постулати ефективності залучення пожертвувань).

Ефективне залучення пожертвувань базується на кількох постулатах:

– по перше, потрібно мати чіткий опис (проєкт, програму тощо) “доброї справи”, на втілення якої і будуть залучатися кошти;

– по – друге – зрозумілу презентацію фонду для потенційних спонсорів, філантропів та благодійників: хто його засновники, які в нього є ресурси і які добрі справи вже ним виконані і які ще є у перспективі;

– наявність і постійне поповнення бази даних потенційних донорів;

– потрібно пропонувати потенційним благодійникам не один варіант пожертвування а зразу кілька (наприклад, пропозицію прямого пожертвування та пропозицію встановлення на території благодійника скриньки для благодійного збору);

– усі розділи проєкту мають бути прямо пов’язані з проблемою, яку збирається вирішити проєкт;

– періодичне звітування про витрачені залучені ресурси (кошти), це допомагає здобути довіру зі сторони жертводавців. При цьому є важливою демонстрація результатів фандрейзингової кампанії – це допомагає донорам відчувати, що саме їхні пожертви є вирішальними у досягненні мети проєкту;

– гарно оформлена веб-сторінка для пожертв: це викликатиме додаткову довіру у людей та більшу ймовірність бажання пожертвувати на проєкт свої кошти.

 

 Жертводавці.

Як правило, жертводавці поділяються на спонсорів, донорів, філантропів і меценатів.

Спонсором може виступати як приватна особа, так і організація, допомога яких ґрунтується на отриманні вигоди як прямої, так і непрямої. Остання часто передбачає поширення (популяризацію) певної, заздалегідь обговореної інформації про спонсора (згадки про бренд, інформацію про діяльність тощо).

Донор – це приватна особа або певна організація, що здійснює безоплатні пожертви чи фінансує гранти за результатами конкурсу.

Меценати – приватні особи, що здійснюють безоплатні пожертви у сфери, яким вони персонально симпатизують.

Філантроп – це людина, яка займається благодійністю та при цьому в неї є певні ідеї щодо вирішення проблем оточуючих мешканців та суспільства загалом.

Розуміючи, який з типів жертводавців перед фандрейзером, він для них робить відповідно різні пропозиції, що суттєво збільшує результативність у залученню потрібних ресурсів.

 

  Як “упізнати” свого донора?

Враховуючи практику благодійних фондів в Україні, можна відзначити ряд признаків та критеріїв того, що конкретний донор з великою вірогідністю надасть фінансову допомогу:

– цілі та цінності донора повинні збігатися з цілями фонду;

– фонд реалізує проєкти, тематика яких є важливою для;

– фонд працює з тими цільовими групами, які є пріоритетними для донора;

– проєктний досвід фонду, масштаб діяльності та його рівень організаційної спроможності відповідає вимогам донора до заявників на грант;

Також, для успішності у отриманні коштів від донорів не слід вигадувати проєкти «під конкурс», рішення про участь потрібно ухвалювати, проаналізувавши географічний розподіл та теми підтриманих донором проєктів у минулому, масштаб реалізації підтриманих проєктів (місцевий, регіональний чи національний) і суми наданих грантів, особливості переможців (за організаційноправовою формою, профілем діяльності, їх історією та досвідом).

 

 Основні інструменти залучення пожертвувань фандрейзерами.

– піклувальна рада (яка складається з заможних осіб, які можуть поділитися своїм досвідом, ресурсами, зв’язками);

– залучення безоплатних товарів та послуг (офісні, складські приміщення, спонсорський транспорт, зв’язок та ін.);

– членські внески (їх регулярна сплата);

– листи (в основному – це інструмент підтримання зв’язку з тими, хто вже раніше підтримував фонд);

– персональне спілкування з потенційними жертводавцями (по статистиці, в Україні приблизно 5-7 % зустрічей з жертводавцями дає позитивний результат);

– скарбнички: встановлення або переміщення скарбничок у місцях скупчення людей, або переміщення їх “від дверей до дверей”;

– благодійні ярмарки, обіди, банкети з відомими людьми;

– благодійні змагання чи турніри, фестивалі чи концерти;

– презентація проєкту перед трудовими колективами;

Робота з жертводавцями як правило завжди успішна, потрібно мати лише терпіння і гарні проєкти. Як показує практика, в середньому жертводавець зазвичай не жертвує з першої зустрічі, але якщо бути послідовним у цій діяльності, вдається ефективно залучати ресурси у потрібних кількостях.